У інтернет-конференції беруть участь наступні фахівці ДПА в області:




- Шкарпета Василь Іванович - начальник управління оподаткування юридичних осіб;




- Базилик Андрій Анатолійович – начальник відділу адміністрування податку з фізичних осіб;




- Відлацька Світлана Ігорівна – начальник відділу адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неоподаткованих платежів;




- Базилик Ганна Павлівна – начальник відділу економічного аналізу та прогнозування;




- Гриневич Наталія Григорівна – начальник управління податкового контролю юридичних осіб;




- Стецюк Віктор Петрович – начальник відділу погашення прострочених податкових зобов’язань.








ДПА: Добрий день шановні друзі, раді вас вітати на нашому сайті, чекаємо на ваші запитання.



Шумивода Володимир Леонідович: Багато підприємців-юридичних осіб переходить на спрощену систему оподаткування. А як це позначається на надходженнях у бюджет від сплати єдиного податку?





ДПА:: Дякуємо за запитання. За спрощеною системою оподаткування в області працюють чимало суб’єктів малого підприємництва, і кількість їх росте. Якщо 1 січня 1999 року кількість СПД малого підприємництва-юридичних осіб становила 676, а через рік 727, то станом на 1 жовтня 2009 року – вже 4106 суб’єктів господарювання. Чисельність працюючих на підприємствах області, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, становить 13 490 чоловік.




У січні-жовтні поточного року податкові органи області забезпечили до місцевого бюджету 12 мільйонів гривень надходжень єдиного податку від юридичних осіб. При цьому розрахункову базу Мінфіну України виконано на 114,1 відсотка, але під впливом фінансово-економічної кризи темпи росту до минулого року склали 83,8 відсотка. Так, за дев’ять місяців цього року 1229 „спрощенців” порівняно з аналогічним періодом 2008 року зменшили виручку від реалізації товарів, робіт і послуг на 86,7 мільйона гривень. Відповідно нарахування та сплата єдиного податку зменшилися на 2,3 мільйона гривень. Найбільший спад обсягів реалізації відбувся на підприємствах будівельної галузі (на 17 мільйонів – до 13,2 мільйона гривень), оптова й роздрібна торгівля та громадське харчування (на 13,4 мільйона – до 20,6 мільйона гривень).




Аби збільшити базу оподаткування від операцій реалізації товарів, робіт і послуг суб’єктами господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, визріла потреба перегляду граничного обсягу виручки від реалізації. Він не змінювався з часу прийняття Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (3 липня 1998 року), незважаючи на те, що індекс інфляції, мінімальної заробітної плати, споживчих цін, тощо невпинно зростає.




Наприклад, середній рівень інфляції впродовж 1998 – 2008 років становить 113,18 відсотка. В 2009 році індекс інфляції – близько дев’яти відсотків. У 1998 році мінімальна заробітна плата становила 45 гривень, а наразі – 744 гривні (збільшилась у 16,5 рази). Тому збільшення граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) як для юридичних, так і для фізичних осіб – логічний хід. Для його здійснення, на думку членів громадської ради при ДПА у Хмельницькій області, треба виступити з пропозицією перед Верховною Радою України про збільшення обсягу виручки від реалізації продукції при прийнятті відповідного законодавчого акта щодо спрощеної системи оподаткування.




Гриньов Валентин: Спрощена система оподаткування для підприємців-фізичних осіб, на мій погляд, більше вигідна нечистим на руку бізнесменам, ніж іде на користь бюджету. Яких заходів вживає податкова служба для того, аби скоробагатьки більше ділилися з місцевими бюджетами?




ДПА:- «Єдинниками» на Хмельниччині є 34,3 тисячі фізичних осіб-підприємців – приблизно половина усіх самозайнятих громадян краю. За 10 місяців поточного року від діяльності cуб’єктів господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, до зведеного бюджету по області надійшло 52,9 мільйона гривень. Це 4,2 відсотка у структурі надходжень у бюджет. Але, на жаль, ряд підприємців дійсно вважають спрощену систему оподаткування вседозволеністю.




Понад шість відсотків платників єдиного податку-фізичних осіб ведуть бізнес за „іншими видами діяльності”. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб використовується ними для відмивання „тіньових” коштів. Як наслідок, до місцевих бюджетів надходять мізерні суми коштів. Виходячи з цього, місцевим органам влади слід провести інвентаризацію видів діяльності, на які вони встановлюють ставки єдиного податку. В окремих регіонах ставка єдиного податку у сферах громадського харчування, операцій із нерухомістю, торгівлі ліками і ювелірними виробами, послуг у сфері туризму та розваг установлена на рівні 50 гривень. І за цією мізерною ставкою свої доходи оподатковує багато підприємців, які займаються високорентабельними видами діяльності.




Спрощену систему для мінімізації податків часто використовують підприємці, в яких у свідоцтві про реєстрацію видом діяльності зазначене виробництво. Це приблизно 1,8 тисячі СГД, і більшість виробників у своїй діяльності потребують найманої праці. Але 34,3 тисячі наших підприємців-єдиноподатників мають лише 17,6 тисячі найманих осіб. Тобто – по півпрацівника на один суб’єкт господарської діяльності. Багато підприємців виплачує заробітну плату, меншу від мінімальної. Середньомісячна зарплатня, що виплачується „єдинниками”, становить приблизно 552 гривні, і складається враження, що всю роботу виконують низькокваліфіковані працівники. Наприклад, водії у підприємців-автоперевізників офіційно заробляють на рівні із прибиральницями. І якщо врахувати соціальну пільгу, яка надається практично кожному працівнику із такими доходами, то сплата податку з доходів фізичних осіб або відсутня, або символічна.




Скажімо, в Ізяславі викрито підпільний диспетчерський центр, що телефоном приймав замовлення на послуги автомобілів-таксі. Встановлено, що організатор служби таксі, найнявши на роботу трьох диспетчерів і вісім водіїв з автомобілями, трудових угод з ними не укладав і навіть протягом 2008 – 2009 років не подавав звітності до Ізяславської МДПІ. Працівники ДПІ у місті Хмельницькому виявили трьох не облікованих найманих працівників у приватного підприємця-спрощенця, який надає послуги диспетчерської служби таксі. В обох випадках заробіток виплачувався “в конвертах”.




Непокоїть поблажливість окремих органів місцевої влади при встановленні ставки єдиного податку з підприємців-фізичних осіб, яка станом на 1 жовтня поточного року в середньому по області становила 180 гривень. Яскравим прикладом є ставка єдиного податку за здійснення діяльності з пасажирських перевезень у таксі в обласному центрі – аж 50 гривень на місяць. Крім того, за кожного найманого працівника щомісяця сплачується всього по 25 гривень. Але навіть такі мізерні суми податку не всіма сплачуються. Тому, і податковій службі і іншим державним органам слід об’єднати зусилля для перевірок роботодавців, які нехтують інтересами громадян та вимогами закону. Це дозволяє окремим підприємцям реєструватись як СГД в одному районі, а діяльність здійснювати в іншому.




Поширена і практика дроблення великих суб’єктів господарювання з метою мінімізації податкових зобов’язань. Замість одного підприємства зі значними обсягами реалізації товарів чи послуг реєструється декілька підприємців із обсягами виручки до 500 тисяч гривень за рік. Таким чином кожний із дрібних суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб отримує право бути на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, що часто використовується ними для відмивання „тіньових” коштів.




Податківцями Хмельниччини руйнуються схеми ухилення від оподаткування. З початку року встановлено 22 „спрощенці”, які практично разовими операціями перевищили допустимий обсяг виручки (півмільйона гривень). Загальна сума перевищення – 5,6 мільйона гривень.




З огляду на це ми підтримуємо ініціативу уряду щодо застосування штрафів у розмірі 15 відсотків перевищення граничного обсягу виручки від реалізації товарів і послуг підприємцями на спрощеній системі оподаткування. Така норма відіб’є бажання окремих ділків в реєстрації псевдопідприємців для відмивання коштів. Доцільним і своєчасним в умовах кризи буде також запровадження норми видачі свідоцтва на термін за бажанням підприємця, а не на рік. Це дозволить значно скоротити витрати на адміністрування податку.




Ольга Коломієць: У районах і містах нашої області різна вартість торгового патента. Чи не втрачають підприємці там, де вона висока?




ДПА::- При граничній межі в 160 гривень за патент на здійснення торговельної діяльності в районних центрах і при середньообласній вартості патента на 2009 рік у 132 гривні, в Старій Синяві та Ярмолинцях торгові патенти коштують 120 гривень, у Славуті – 126, у Шепетівці – 124. А при максимально допустимих розмірах ставок за патенти на здійснення торгівлі в інших населених пунктах у розмірі 80 гривень і при середньо обласному рівні в 75 гривень ставки на 2009 рік в Ізяславському районі затверджено на рівні 36 гривень, у Славутському – 51, у Білогірському – 64, у Чемеровецькому районі – 72 гривні.




Щодо надходжень у місцевий бюджет від придбання торгових патентів, то за січень-жовтень 2009 року надійшло понад вісім мільйонів гривень при доведеному прогнозному завданні у неповних сім мільйонів. Проте темпи росту до минулого року становлять лише 47,5 відсотка. Слід сказати, що втрати місцевих бюджетів області від недонадходжень і повернення коштів за торгові патенти в 2009 році виллються у десять мільйонів гривень.




Це наслідок заборони грального бізнесу відповідно до Закону від 15 травня цього року „Про заборону грального бізнесу в Україні”. Лише у червні цього року 132 суб’єкти господарювання подали заяви на припинення діяльності у сфері грального бізнесу з 1 липня поточного року. Ними повернуто 3035 торгових патенти, в тому числі на гральні автомати – 2999 патентів. Відповідно до норм Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, поверненню при цьому підлягала, склала 3342,1 тисячі гривень.




Станом на 1 листопада 2009 року торгові патенти на здійснення діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, в органах ДПС області отримали 2776 суб’єктів господарювання: юридичних осіб – 986, фізичних осіб – 1790.




З метою поліпшення ситуації з надходженням до місцевих бюджетів коштів за торгові патенти для торговельної діяльності та надання побутових послуг, органам місцевого самоврядування необхідно затвердити максимальні розміри ставок за них у відповідності до Закону України від 23.03.96 № 98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (зі змінами та доповненнями).




Дякуємо за запитання, на жаль наш час вичерпався, до наступних зустрічей